Душа - це те, що робить траву - травою,

                                                                                                                        дерево- деревом, людину - людиною.

                                                                                                                        Без душі трава - сіно, дерево - дрова, людина - труп.

​

                                                                                                                                                        Григорій Сковорода

​

​

​

​

                                                                             Душа дитини – ніжна та тендітна.

                                            Щоб створити стан психологічного комфорту для її розвиту        

                                                                                      батькам необхідно:

​

• дозволити дитині відмовлятися від дискомфортної діяльності, уникати практики примусу;

• заохочувати її ініціативу; стимулювати бажання самостійно проявляти творчість;

• надавати право на вільний час, який можна витрачати на власний розсуд;

• давати змогу доводити розпочату справу до кінця і бачити кінцевий результат своєї діяльності;

• забезпечувати спокій удома, відмовлятися від критики, різких жестів, авторитарних дій, принизливих , недоброзичливих висловлювань;

• відмовитися від надмірної опіки;

• постійно зміцнювати в дитині впевненість у собі , у власних силах;

• не перехвалюйте дитину, але і не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує. Пам’ятайте, що похвала так само, як і покарання, має бути співвіднесена з вчинком;

• не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Порівнюйте її з самою собою (тим, якою вона була вчора, і, можливо, буде завтра);

• не оберігайте дитину від повсякденних справ, не вирішуйте за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй не під силу. Нехай дитина виконує доступні їй завдання й одержує задоволення від зробленого;

• уникайте крайнощів: не можна дозволяти дитині робити усе, що їй захочеться, але не можна й усе забороняти, чітко вирішіть для себе, що можна і що не можна, узгодьте це з усіма членами родини;

• не карайте дитину поспішно, не розібравшись, покарання має бути справедливим. Покарання діє, коли воно породжує каяття, а не образу, приниження, незадоволення через несправедливість. Як говорить народна мудрість: «Дитину карає той, хто її любить, покарання без любові - жорстокість»;

• приділіть дитині досить уваги, нехай вона ніколи не почувається забутою. Нехай ваша дитина в кожен момент часу відчуває, що ви любите, цінуєте й приймаєте її. Не соромтесь приголубити і пожаліти.Нехай вона бачить, що бажана і важлива для вас.

                                                                           

 

                                                                                               Пам’ятайте:

​

• якщо дитину постійно критикують , вона вчиться ненавидіти; 

• якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною; 

• якщо дитину висміюють, вона стає замкнутою

• якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе; 

• якщо дитина росте в докорах, вона житиме з постійним "комплексом провини"

• якщо дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;

• якщо дитина росте в чемності, вона вчиться бути справедливою; 

• якщо дитина росте у безпеці, вона вчиться довіряти людям;

• якщо дитина росте у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;

• якщо дитина живе у розумінні та доброзичливості, вона вчиться
  знаходити любов у світі та бути ЩАСЛИВОЮ!

​

​

​

                                                                      

                                                                                                                Шановні батьки!

​

                                                           Успіхів та терпіння у вихованні  ваших дітей!