​

Навколишні кольори і звуки теж можуть як викликати стрес у нашому житті, так і пом'якшувати його, причому часто настільки невловимим чином, що все це відбувається під свідомо.

Хоча вивчення реакцій організму на колір досі перебувають у зародковому стані, останнім часом учені зробили кілька дивовижних відкриттів. Вони виявили, наприклад, що червоний колір є збуджуючим і стимулюючим. Він може зумовити виникнення аномалій хвиль головного мозку, схожих на напад у епілептиків. Експеримент, виконаний у британському університеті, показав, що студенти, котрі сиділи під лампою червоного світла, укладали більш ризиковані парі, ніж студенти, що сиділи під лампами синього кольору. Встановлено також, що синім світлом можна виліковувати жовтяницю у передчасно народжених дітей.

Ці відкриття стимулювали вчених дослідити вплив кольору і світла на здорових людей. Більшість результатів цих досліджень дає можливість передбачити, що фізіологічні реакції на стрес - наприклад, кров'яний тиск, пульс і параметри хвиль головного мозку -змінюються практично у тій самій послідовності, в якій відбувається зміна впливу діючого на людину світла від червоного (найбільш стимулюючого) до синього (найменш стимулюючого). Чорний колір меншою мірою активізує організм, ніж інші кольори - вчені виявили, що у людей, котрі дивляться на чорну поверхню, кисню у крові менше, ніж в інших. Синій колір піднімає настрій: під час обстеження групи студентів виявилось, що студенти у кімнатах зі стінами синього кольору відчувають себе більш спокійно і комфортно, ніж у кімнатах зі стінами червоного, жовтого та нейтрального кольорів. Коричневий колір діє заспокійливо. Під час одного тестування у британському університеті кров'яний тиск у студентів, що відчували якісь ускладнення, був нормальним упродовж усього часу, який вони провели в аудиторії зі стінами, пофарбованими у різноманітні відтінки коричневого кольору.

Учені вважають, що зелений колір при певних умовах може посилювати стрес, а рожевий колір має заспокійливий ефект - після того, як приміщення в'язниці ВМФ США було пофарбовано в рожевий колір, психологи відзначили явне зниження агресивності та ворожості у в'язнів.

Водночас багато проявів впливу кольору на настрій людини можуть бути результатом соціальної та психологічної асоціації з тим чи іншим забарвленням. Червоний колір, наприклад, часто асоціюється з вогнем та кров'ю й тому використовується для фарбування попереджувальних знаків. Ці асоціації не однакові у різних людей та й у різних народів, що ускладнює вибір кольору, який знімав би стрес у всіх людей. Однак багато з них могли б пом'якшити стресовий вплив кольору одягу чи кімнати, змінюючи його за власним вибором. Тобто, якщо ви хочете добитися збуджуючого ефекту, обирайте червоний і жовтий кольори та їхні відтінки, а якщо ефекту заспокоєння - то синій чи коричневий.

Людина приймає колір як хвилі з певними характеристиками, що викликають резонанс у всіх клітинах тіла. Вплив кольорової гами буває надзвичайно сильним. Відзначено декілька випадків, коли особливо чутливі люди помирали від споглядання картин із неправильно підібраними кольорами, котрі висіли на стінах кімнати.

У давнину дітей лікували від кору, загортаючи їх у червону тканину. Багато легеневих захворювань лікується синім кольором. Недарма у санаторіях із цим профілем лікування стіни фарбують у блакитно-сині відтінки. Це підвищує імунітет. При судинних захворюваннях застосовують блакитний та зелений кольори.

Якщо ви з'ясували, що колір шпалер негативно впливає на емоційний стан, не поспішайте замінювати їх. Негативний вплив одного кольору можна компенсувати впливом іншого. Для цього досить повісити у кімнаті картину відповідного кольору чи додати якийсь елемент декору. При цьому варто пам'ятати, що оранжевий колір компенсується блакитним та бузковим, жовтий - фіолетовим, червоний - зеленим.

Червоний колір, як уже зазначалось, - агресивний, збуджуючий. Його місце у спальній кімнаті, але й там він має бути темно-червоним, ближчим до коричневого. Трохи червоного кольору доречно на кухні, у вигляді окремих деталей інтер'єру. Вранці це додасть вам бадьорого настрою і сприятиме апетитові. Увечері під впливом штучного освітлення він втрачає свою збуджуючу силу і надає відчуття затишку.

Оранжевий колір - надагресивний. Він дуже швидко втомлює сприйняття. Його використання у квартирі небажане. Гості швидко покидають квартиру, стіни якої пофарбовані в оранжевий колір.

Жовтий колір - веселий, активний, сприяє спілкуванню. Чудовий вибір для дитячої кімнати та кухні.

Зелений колір найдоцільніший для робочого кабінету й тих місць, де ви працюєте. Він надає відчуття впевненості, наполегливості, активності.

Фіолетовий колір сприяє романтичному настроєві, викликає прагнення до злагоди і гармонії. Невелика картина у фіолетових тонах на стіні стимулюватиме потяг дитини до знань.

Сірий колір і його різноманітні відтінки зараз широко використовують при оформленні офісів та інших робочих приміщень. На жаль, він не сприяє активній роботі й викликає неспокій, тривогу, невпевненість. В такому разі треба використовувати побільше живих елементів декору для зняття негативного впливу.

Про лікувальні властивості музики було відомо давно. Ще у VI столітті до н.е. давньогрецький мислитель Піфагор застосовував музику з лікувальною метою. Давні вважали, що музика усуває відчуття страху, злості й ненависті. Жорж Санд писала композитору Мейєр-берові, що музика лікує від депресії краще, ніж лікар. Наші співвітчизники С. Корсаков і В. Бехтерев відзначали сприятливий вплив музики на хворих з неврозом і деякими психічними захворюваннями.

Мелодії, що приносять людині задоволення, створюють приємний настрій, уповільнюють пульс, збільшують силу серцевих скорочень, знижують артеріальний тиск, розширюють судини. Коли ж музика дратує, пульс частішає, сила серцевих скорочень слабшає. В процесі дослідження було виявлено інші сторони впливу музики на організм: при прослуховуванні приємної мелодії збільшується фагоцитарна активність білокрівців.

Аналіз крові, взятої в людей після прослуховування важкого рока і репа, показав, що склад їхньої крові за кількістю токсинів ідентичний складу крові наркоманів. При дослідженнях у Київському інституті нейрохірургії томографія мозку виявила, що в дітей молодшого віку при прослуховуванні монотонної ударної музики, а також при необмеженому перегляді телепередач і неконтрольованому захопленні комп'ютерною грою гине така кількість нейронів, що це може призвести до незворотних наслідків.

Порівняно недавно з'ясовано, що людський організм сприймає музику вже в ембріональному стані. В Японії випущено платівки з записом природних шумів організму вагітної жінки. Коли немовля починало плакати, досить було увімкнути цю платівку, як воно заспокоювалося і засинало.

Вчені довели, що звукотерапія - надзвичайно важливе доповнення до традиційного лікування. Вже випускають диски з антистресовою музикою. Цікаво, що кожний орган співзвучний певному музичному інструменту. Скрипка - лікує нервову систему, віолончель -заспокоює серцевий біль, кларнет - показаний при захворюванні печінки, флейта - потрібна всім після напруженого нервового дня.

Упродовж трьох років американські вчені досліджували вплив музики на розумовий розвиток молоді. Пропонувалося регулярно прослуховувати різні твори - класику та альтернативну сучасну музику. Найвищий інтелектуальний коефіцієнт виявився у молодих людей, які регулярно слухали Моцарта.

Спів також сильно впливає на організм. Звукова хвиля масажує бронхи, легені, горло - всі внутрішні органи починають вібрувати. Спів лікує бронхіальну астму, пневмонію, нормалізує тиск, поліпшує серцеву діяльність. Він допомагає позбутися хронічного болю і депресії. Австралійські медики за допомогою музичних занять досягли значного поліпшення стану пацієнтів, що страждають на захворювання хребта та суглобів. Вже після перших сеансів багато з них відчували приплив сил, зменшення втоми, емоційного напруження. Спеціаліст з медичної психології М. Ніколас вважає, що нова програма допомоги хворим з тривалими болями, які погано піддаються лікуванню, здається йому перспективною. "Дуже важливо навчити таких людей долати свою хворобу без ліків", - зазначив він.

Чому ж деякі люди здаються перед стресом, а інші його перемагають і навіть виходять із нього більш загартованими? Пам'ятаєте у Анни Ахматової: "Й упало каменное слово на мою еще живую грудь. Ничего, ведь я была готова. Справлюсь с этим...»

Виявляється, людина подумки може змоделювати різні стресові ситуації і, оцінивши власні можливості, подолати їх. А для цього необхідно діяти. Лише в активності, в дії лежить вихід із стресу.

"Пам'ятайте, - пише Г. Сельє, - що в більшості випадків перехід з одного виду діяльності на інший - кращий спосіб зняти стрес, ніж повний спокій. Ніщо так не змучує, як бездіяльність, відсутність подразників і перешкод, які треба подолати. Хто шукав полегшення у повному спокої, страждав більш за все, тому що не міг не думати про безнадійне майбутнє. Хто залишався діяльним якомога довше, знаходив сили у вирішенні повсякденних дрібних житейських завдань, які відволікали від похмурих думок. Ніщо так не допомагає хворому, як цілющий стрес відволікання уваги".